Ми переїхали через війну. Я втратила все — друзів, звички, себе. І мова для мене була наче новий початок. АнтиШкола стала моїм острівцем спокою. Тут я знов змогла говорити. Навіть сміятися. І коли я проходила співбесіду на стажування у Берліні — я була впевнена, що вийде. Бо мова — це не просто слова. Це можливість повернути свій голос.